"Шпигачки" проти "генітально-гендерного" гумору.

Гумор річ необхідна не тільки для розваги, але і для самого життя. Якби не було гумору та веселощів, наше життя перетворилося б на будні комп’ютерних програм, повні прагматики та раціоналізму. Але сам по собі гумор може бути різним і не всі його прояви можна назвати пристойними або корисними. «Генітально-гендерний» гумор «Comedy club» або «Кривого зеркала» Петросяна зазвичай маніпулює найнижчими та найбруднішими інстинктами людини, викликаючи у неї не здорову реакцію своїми епатажно-шокуючими випадами. Звісно не весь гумор вищеназваних труп однаково «недалекий», але загальна тенденція примушує бажати кращого.

«Брудні» теми, які висміюють коміки, дійсно заслуговують на таку реакцію, але коріння вибору інструментарію та мотивації при створенні жарту, лежить у площині наживи та холодного сарказму. Великі класики також торкалися інтимних тем в своїх творах, в цьому немає нічого поганого або брудного, питання в тому, яку мету ставить перед собою автор, піднімаючи той чи інший шар соціальних проблем. Чого варта одна Арістофанівська «Лісістрата», де жінки відмовляються спати з чоловіками допоки ті не перестануть вести війну. Не дивлячись на всю пікантність обраної теми, вона несе під собою глибокий підтекст та змістове навантаження. Саме такого гумору не вистачає сьогоднішній Україні, та і не тільки Україні.

Усвідомлюючи цю проблему наше громадське об’єднання вирішило стимулювати розвиток та створення соціально-корисного а також комерційно-конкурентного гумору, який би міг з часом скласти здорову конкуренцію нинішньому поколінню цинічних та безпринципних коміків. Цільовою аудиторією такого гумору стане інтелектуальна еліта та думаюча молодь, яка за браком відповідного її рівню продукту, змушена вдовольнятися другосортними жартиками «Comedy club» та їм подібним.

Саме для цього ми започаткували гумористичний конкурс «Шпигачки». Перший конкурс пройшов ще у 2010 році за двома номінаціями «проза» та «поезія». Членами журі конкурсу були Григорій Гайовий та Петро Осадчук. Конкурс пройшов на високому рівні і можна сказати, що пройшов успішно, але от одна біда, з 20 лауреатів конкурсу лише 2 було менше 40 років. Всі лауреати окрім одного діючі члени НСПУ, мають по кілька виданих книг і ще багато інших літературних регалій. Ви запитаєте, а що ж в цьому поганого?

По великому рахунку нічого, але метою конкурсу є «стимулювати розвиток та створення соціально-корисного а також комерційно-конкурентного гумору», а для цього необхідна молода парость, люди, що більш активно мислять сучасними категоріями та принципами. Виходячи з таких завдань нашого конкурсу цього року ми обмежили віковий ценз учасників до 35 років.

Дорослі гумористи вже взяли своє, їх доля можливо не настільки щаслива та тріумфальна, як би ми їм того бажали, але вона така якою є. Коли перед першими «Шпигачками» мене запросили в НСПУ на зібрання гумористів, я почув одну дуже цікаву думку. Один з письменників звертаючись до колег зазначив: «якщо все буде продовжуватись у такому ж режимі з об’єднання гумористів ми поступово перетворимося на квартет, потім на тріо, ну а потім…». І це правда, молодих талановитих гумористів не так вже і багато.

Тому ми і проводимо подібні конкурси, для того щоб стимулювати молодих талановитих авторів, які з одного боку є людьми 21 першого століття з інноваційним поглядами на життя, а з іншого мають достатньо тонкий та вишуканий смак для того, щоб жартувати так як належить вихованим інтелектуалам.