Дякую.

:)))))
Думаю, що така доля спіткала не тільки Вас :)))
Я мріяв бути науковцем :) але занадто дієвий характер вимусив стати керівником та організатором :)

Не можу сказати, що школа мені мало дала, вона дала рівно стільки, скільки я спроможний був взяти.

Доброго дня.
Згоден з Вами з приводу того, що саме особистість вчителя часто є визначною у процесі формування відношення дитини до того, чи іншого предмету.

Але будучи реалістом та практиком, можу Вам сказати, що ми не знайдемо таких вчителів для кожного класу. Це просто не реально. Справа не лише в мотивації або платні, просто справжніх спеціалістів, які обожнюють свою справу і до того ж можуть її доступно викладати занадто мало.

Що ж до методології, то Ви помиляєтесь. Методологія визначає те, що вчитель буде давати дитині. Наприклад, мені не повезло з вчителями. Але коли я, у 8 здається класі, почав читати "Дон Кіхота" то був просто вражений цим твором, дочитав його весь і до сих пір вдячний тим, хто поставив його в програму. А от прочитавши "Собор" О. Гончара, то думав зовсім інше про людей які складали програму :)

Тому вірні критерії при формуванні навчальної програми є справою більш ніж важливою. І ті хто зараз її складають, на свій "суб’єктивний" розсуд, користуються тим, що громадськість просто не розуміє всієї важливості цього процесу.

Ви знаєте, що стосується Джоан Роулінг, то на мою думку краще вивчати її твори, аніж деяких авторів, яких зараз вивчають.

Ви вірно відмітили, головне не якась конкретна особистість автора, головне це - критерії вибору твору для навчальної програми. А ці критерії, на мою думку, не відповідають вимогам здорового глузду.

Держава формує світогляд маси,натовпу,а не окремої особистості Школа-яскравий приклад державної політики.Керувати свідомими індивідумами - справа нелегка. Можна боротися з вітряками,тим самим наділяючи їх більшою силою,а можна ігнорувати.Якщо батьки,наприклад,читають,мають художній смак,діти залишатимуться байдужими?

сьогодні на цю ж тему прочитала відкриту лекцію в книгарні "є" віра агеєва. питання більш, ніж актуальне. з власного досвіду: маючи освіту українського філолога, великі пласти цікавого відкривала сама для себе, і то вже найбільше після закінчення навчання.

Цілком згідний з усіма тезами і думками статті. Найважливіше, що у ній є спокійний, зважений погляд у майбутнє, для якого просто треба працювати. Хоча не знімайте так легко з терезів, що діюча влада злочинно і цілеспрямовано нищить це наше українське майбутнє, руйнуючи систему освіти, спотворюючи інформацію. Не перекладайте на голови "незрячих гречкосіїв" провину за те, що вони незрячі. Хто зробив нас новітніми рабами, що нема коли вгору глянути?..